Festival | Фестиваль


The modern city can be described as a never-ending attempt to deal with the other by rendering him/her as the neighbour.

[Текст українською мовою нижче] 

The notion of the neighbor signifies coexistence and alienation, love and hate, similarity and otherness. This word is critically overused in the official discourses of nation-state governments, which deploy it as a metaphor without taking into account its inherent ambiguity. Neighbours is also the title of a book that was used this year as grounds for approving a controversial law in Poland, prompting outbursts of antisemitism and anti-Ukrainian sentiments.Like the inhabitants of other Polish cities, more and more Varsovians are discovering that their next door neighbours are Ukrainian. Or, for that matter, Belarusian, Moldovan, Russian, Georgian, or Uzbek. The growing influx of migrants from beyond the eastern border means that, for the first time since the end of World War II, Poland is ceasing to be a mono-ethnic state.

The tenth edition of WARSAW UNDER CONSTRUCTION responds to this situation by rupturing the logic of the festival in a way that reflects the changes taking place in Polish society. Instead of talking about the growing community of migrants from east of the border through the objectifying, aloof medium of artistic representation, the festival is being taken over by a group of newcomers from Ukraine (just as, in the imaginations of some of the public, migrants from this country are now “taking over” jobs, institutions and neighbourhoods in many Polish cities).

The surge of migration from Ukraine to Poland is not ocurring on a one-way street. It is profoundly changing the economic, political and social realities of both countries. This year’s edition of the festival therefore straddles the two Eastern European capitals that embarked on two strikingly different paths of development after 1991.

In Warsaw, the "Neighbours" exhibition, curated by the Kyiv collective Visual Culture Research Center, will take place in the modernist, post-war structure known as the Cepelia pavilion. The original building housed a public institution aimed at cultivating a new model of Polish national identity. In the decades following the dissolution of the Warsaw Pact, this venue served, symbolically enough, as a gaming parlor. In Kyiv, the festival will be held in an area that is one of the most striking products of the social and urban collapse of the 1990s. Once a lively route connecting downtown Kyiv to the Upper City, Petrivska Avenue in central Kyiv has become a no-man’s-land following a series of geological and social disasters.

The two cities where the Neighbours project unfolds will converge in Warsaw at the exhibition space in Cepelia. A number of works on display at the exhibition will deal with the many ways in which the notion of architecture, and the position of its creators, is being transformed by local and transnational market mechanisms, and by past and present political ideologies.

In this project, the idea of “neighbours” is envisaged in a state of constant flux, precarity and transformation, rather than permanent, stable co-existence. This opens up a perspective on the ongoing flows of migration in European сities and beyond, often misleadingly described as the “migrant crisis.” Special attention is given to the ideological battle that is emerging in the public space of the city, exposing the new rise of ethnic hostility and attempts to establish a right-wing monopoly on history.

“Neighbours” is a gender-neutral term in English, while the Polish word "sąsiedzi" has a masculine form and therefore is a linguistic manifestation of male power, a symbolic way of introducing the underrepresented, invisible involvement of women in the processes of shaping and using urban spaces, with a special focus on the gendered labor performed by female migrants from east of the Polish border.

The WARSAW UNDER CONSTRUCTION 10 Festival is co-organized by the Museum of Modern Art in Warsaw and the Museum of Warsaw. The project owes to the funding from the Capital City of Warsaw.

***

Сучасне місто можна описати як нескінченну спробу дати собі раду з «іншим», представляючи його/її як «сусіда».

Поняття «сусід» позначає співіснування та відчуження, любов та ненависть, схожість та відмінність. Уряди національних держав часто зловживають цим словом в офіційному дискурсі, застосовуючи його як метафору і не беручи до уваги його внутрішню неоднозначність. «Сусіди» – це також назва книжки, яка цього року у Польщі була використана як мотив для ухвалення контроверсійного закону, що призвів до сплеску антисемітських та антиукраїнських настроїв.

Чимдалі більша кількість мешканців Варшави (та багатьох інших польських міст) виявляють, що їхні сусіди приїхали з України. Або ж із Білорусі, Молдови, Росії, Грузії, Узбекистану і так далі. Все більший наплив мігрантів з-за східного кордону призводить до того, що вперше з часів Другої Світової війни Польща перестає бути моноетнічною державою.

10-ий фестиваль «Варшава в будові» відповідає на цю ситуацію, відображаючи зміни, що відбуваються з польським суспільством, на рівні логіки самого проекту. Замість того, щоб говорити про дедалі більшу спільноту мігрантів з-за східного кордону в об’єктивованій та дистанційованій манері мистецької репрезентації, прибульці з України переймають контроль над самим фестивалем (подібно до того, як у деяких проявах масової уяви мігранти з цієї країни «переймають» робочі місця, інституції та житлові площі в численних польських містах).

Різке зростання міграційної хвилі з України в Польщу – зовсім не односторонній процес. Він суттєво змінює економічне, політичне та соціальне функціонування обох країн. Тому проект цьогорічного фестивалю розподілено між двома східноєвропейськими столицями, які після 1991 року пішли вражаюче різними шляхами розвитку.

У Варшаві виставка «Сусіди» під кураторством Центру візуальної культури (Київ) відбудеться в повоєнному модерністському павільйоні «Цепелія». Ця інституція мала слугувати місцем конструювання нової польської ідентичності. В часи після розірвання Варшавського договору це приміщення, символічно, трансформували в залу з ігровими автоматами. У Києві проект втілюватиметься на території, яка є одним із найбільш симптоматичних наслідків соціального та урбаністичного колапсу 1990-х років. Вулиця Петрівська, що колись була жвавою артерією між Подолом і Верхнім містом, після серії геологічних та соціальних катастроф перетворилася на непролазні хащі.

Два міста, в яких проходитиме проект «Сусіди», зустрінуться у виставковому просторі «Цепелії» у Варшаві. У деяких роботах з виставки осмислюються різні способи, у які за допомогою локальних та транснаціональних ринкових механізмів, а також минулих і теперішніх ідеологій, трансформується поняття архітектури та позиціонування її творців.

Ідея «сусідів» в рамках цього проекту розглядається радше як стан постійного руху, прекарності та трансформації, аніж як постійне, стабільне співіснування. Це відкриває своєрідну перспективу на сучасні потоки міграції в європейські міста та за їхні межі, що зазвичай помилково репрезентуються як «міграційна криза». Особлива увага приділяється ідеологічній битві, що розгортається у публічному міському просторі у вигляді міжетнічної ворожнечі та спроб встановити праву монополію на історію.

«Сусіди» в англійській мові – це гендерно нечутливе слово. Цей лінгвістичний симптом чоловічої влади символічно використовується в проекті для демонстрації недорепрезентованої, невидимої участі жінок у процесі формування та використання міського простору, з особливим акцентом на гендерованій праці жінок-мігранток з іншого боку польського східного кордону.

10-й фестиваль «Варшава в будові» співорганізований Музеєм сучасного мистецтва у Варшаві та Музеєм Варшави. Проект відбувається за підтримки уряду міста Варшави.